- дорікнути
- -ну́, -не́ш, док.Однокр. до дорікати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дорікнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
докоряти — докорити (кому виражати своє незадоволення комусь із певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), дорікати, доректи, дорікнути, закидати, закинути (кому що), корити (кого), картати (кого), ганити (кого), виговорювати, виговорити (кому),… … Словник синонімів української мови
наганити — ню, ниш, док., діал. Дорікнути … Український тлумачний словник
впімнути — Впімнути, упімнути: вказати на те, щоб хтось чогось не робив [X] дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1] … Толковый украинский словарь
упімнути — Впімнути, упімнути: докорити, закинути [47] докорити, закинути; упімнутися за своє: стати за своє, обстоювати своє [IV] дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1] … Толковый украинский словарь
выпомнути — ну, неш, Вр. Дорікнути, докорити, нагадати про погане … Словник лемківскої говірки